стягувати
Смотреть что такое "стягувати" в других словарях:
стягувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
путати — (стягувати путами ноги тварин), спутувати, спутати, триножити … Словник синонімів української мови
ушнуровувати — (вшнуро/вувати), ую, уєш, недок., ушнурува/ти (вшнурува/ти), у/ю, у/єш, док., перех. 1) Зв язувати що небудь міцно, стягуючи кінці мотузка, шнурка і т. ін. 2) Стягувати шнурками що небудь, просовуючи їх крізь спеціальні дірочки (на взутті, одязі… … Український тлумачний словник
стягати — I = стягти 1) (охопивши що н. чимсь, туго зав язуючи, зменшувати обсяг, звужувати щось), стягувати, стягнути, затягати, затягувати, затягти, затягнути, перетягати, перетягувати, перетягти, перетягнути, перехоплювати, перехопити, притягати,… … Словник синонімів української мови
брати — беру/, бере/ш, недок. 1) перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким небудь знаряддям. •• У рот не бра/ти чого не їсти або не пити чого небудь. 2) перех. Набирати певну кількість чого небудь. 3) перех. Черпати, набирати (воду або іншу рідину).… … Український тлумачний словник
гарувати — I герува/ти і гирува/ти, у/ю, у/єш, недок., заст. 1) неперех. Важко, без відпочинку працювати. 2) перех. і без додатка. Правити (ціну, винагороду). 3) неперех. Прямувати. 4) перех. Стягувати, здирати. II у/ю, у/єш, недок., перех., заст. Робити… … Український тлумачний словник
зав'язувати — ую, уєш, недок., зав яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Робити вузол, з єднувати, скріплювати кінці чого небудь вузликом, петлею і т. ін. || Упаковуючи, ув язуючи в що небудь, скріплювати, стягувати кінці вузлів. || Обмотуючи, обв язуючи… … Український тлумачний словник
засупонювати — юю, юєш, недок., засупо/нити, ню, ниш, док., перех. Запрягаючи коня, стягувати супоню біля хомута … Український тлумачний словник
зашнуровувати — ую, уєш, недок., зашнурува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Стягувати шнурками що небудь, просовуючи їх крізь спеціальні дірочки, зроблені з двох боків розрізу на взутті, одязі і т. ін … Український тлумачний словник
зводити — I зв одити і рідко ізво/дити, джу, диш, недок., звести/, зведу/, зведе/ш і рідко ізвести/, веду/, веде/ш; мин. ч. звів, звела/, звело/, рідко ізві/в, ізвела/, ізвело/; док., перех. 1) Ведучи, допомагати кому небудь або змушувати когось сходити… … Український тлумачний словник
